|
Десь там за обрієм далека Батьківщина,
Де стелиться долиною туман.
Де над струмком зажурена калина,
Де стихне біль моїх душевних ран.
Нам довелось з тобою розлучитись,
Давним - давно, богато літ тому.
В життя пішов, щоб кращому учитись,
Тебе, на жаль, залишивши саму.
Україно моя,
Україно нескорена ненько,
Не забути ніяк
Чарівних тих, юнацьких років.
Ти для мене завжди,
Ніби матінка мила, рідненька,
Мене вабить туди,
На могили братів і батьків.
Життя проходить, тепер я розумію
Які місця та труднощі пройшов.
Незайману розшукував я мрію,
Але на жаль, такої не знайшов.
Заниє серце, біль розриває душу,
В осіннім небі зник журавлиний клин.
На чужині залишитися мушу,
За гріх тяжкий отих моїх провин.
Україно моя,
Україно нескорена ненько,
За тобою сумую
З далеких юнацьких років.
Ти для мене завжди,
Ніби матінка мила,рідненька,
Мене вабить туди,
На могили братів та батьків.
ID:
909092
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 25.03.2021 19:54:19
© дата внесення змiн: 25.03.2021 19:54:19
автор: Сідий
Вкажіть причину вашої скарги
|
Пісня! 
