Все просто: ти – моя необхідність.
Про решту сьогодні мовчу.
Я в ніжну і все ще невипиту близькість
На вушко в темінь воркочу.
Все просто: ти – моя необхідність.
І небо сплатило аванс.
Бо досі моя «приблизна стабільність»
Створила їдкий дисонанс.
Все просто: ти – моя необхідність.
Як їжа, як сон, як вода.
Уже десь у прірві порожня безплідність –
Відчужена самота.
