Есемеску я отримав.
Серце в грудях аж вирує:
Познайомитись наосліп
Гарна дівка пропонує.
-Чом би й ні? - собі подумав,-
Он в проєкті показали:
За одруження наосліп
Позитивні ставлять бали.
Подзвонив: - Чекати буду
Рівно в п’ять біля фонтанів.
Тож прийшов, на лавці всівся
В холодочку від каштанів.
Час підходить. Я хвилююсь.
Есемеску посилаю:
-Я сиджу на синій лавці,
З нетерпінням вас чекаю.
Потім вивів таку фразу
(Щоб їй довго не блукати),
Щоб знайшла мене відразу –
Я продовжую писати:
’’Біля мене чогось всілась
Товста і бридка дівиця,
Я відсунувсь, бо це лихо
Не дай, Боже, ще присниться’’.
Сів від неї далеченько,
В телефон вона дивилась,
Як ужалена осою,
Раптом швидко підхопилась.
Враз наблизилась до мене,
Пам’ятаю (це не снилось),
Два удари - і на цьому
Це побачення накрилось.
Як та хмара розчинилась,
Я на лавці залишився,
Виплював в долоню зуба,
Під фонтанами умився…
Усім раджу, любі друзі,
Додаються в нас закони,
Як щось робите наосліп,
То ховайте телефони!
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Буває, що з якогось моменту щось пішло не так... Щиро дякую, Літераторе, за такий правдивий коментар! Гарного Вам настрою і радісного дня! Дуже Вам рада!