Прикрутило, як ніколи,
Що пора вже ожениться,
То ж подався наш Микола
До Варвари - удовиці.
Квіти, торт - все, як годиться,
Розказав мету приходу,
Розцвіла враз молодиця
(Вона гарна була зроду).
Сіли, випили по чарці,
Щоб не тратить часу марно,
Закортіло спитать Варці:
-А у вас хазяйство гарне?
Коля випив другу чарку,
З гордістю почав дивитись,
Заспокоїв зразу Варку:
-В мене є чим похвалитись!
Повний хлів всього я маю:
Кролики і всяка птиця,
Три свині, корова Майя
І ще тільна є телиця.
Гарний сад і два городи
(Буде десь біля гектара),
Все в оточенні природи,
То потрібна мені пара.
Бо без рук жіночих, бачу,
Не дам ради всьому тому,
Вас прошу і ледь не плачу,
Їдьмо разом вже додому.
Жінка Колю геть послала,
Всю скотину його й птицю,
Бо не те хазяйство мала
На увазі молодиця…
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нащо Варці такі муки? До корів, свиней і птиці не стоять у неї руки! Щиро дякую, Мариночко за такий дотепний експромт! Сонячного Вам настрою! Дуже Вам рада!
Як прийшов Коля додому,
Голова враз прохмеліла.
Продавщицю згадав Тому,
Вона дуже за ним мліла...
Їй хазяйства і не треба,
Лиш би Коля був із нею.
В іншому була потреба,
Грошів мав він цілу жменю... Люба Катрусенько, щиро дякую за ранковий позитивчик!!! Ваш гумор завжди піднімає настрій і посилає посмішку!
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Танечко, Ваш чудовий і такий дотепний експромт збагатив уяву наших читачів! Щиро дякую, моє сонечко, за такий позитив! Дуже Вам рада!