|
Гуля пташка на просторі,
А Грицько, як на дозорі,
Почув кроки молодиці?
Поспішала до криниці.
Це ж Гануся, його люба?
Що частенько гладить чуба?
Він кохає, був зізнався,
Одружитись зарікався.
Така славна,чорноброва,
Дівка – мавка, гонорова,
Ото так, вже зачарує,
Що Грицько, навіть не чує.
Округ неї, півнем бродить,
А вона за носа водить,
Не спішу, я до заміжжя,
Бо до нього треба вміння.
Рушників не вишиваю,
Хоч й сорочку, гарну маю,
Це сусід мій подарував,
Як вночі, вчора цілував.
Й готувати я не здатна,
Мати каже, не придатна,
До сім`ї, хоча й доросла,
Позира на нього скоса.
Не вгоджу, мовить свекрусі,
Три сережки, є на вусі,
Купа фарби на обличчі,
Полюбляю вечорниці.
Я ж красуня - цим горджуся,
Причарую, як взуюсь я,
В модні капці на підборах,
Щоб не шастать по коморах.
І ганчірок не носити,
Жага квіточкою жити,
Не люблю, посуду мити,
Тож чим можу догодити?
Грицько наче із похмілля,
Зрозумів, яке то зілля,
Нащо часто частувала,
То ж напевно чарувала.
Як до дзеркало, в криниці,
Щічки бач, як полуниці,
Нахилилась, зчервоніла.
А вода в криниці чиста,
Ледь помацала намисто,
Розвернулась дівка – краля,
А Грицько, мов вже мав крила.
Така щоб і не варила?
Мені треба, щоб все вміла,
То й за що, її кохати,
Очутивсь, аж біля хати.
У траві ліг і говіє,
Та й про себе, тихо мріє,
Покохатись не відкажеш,
Любиш діло, прийдеш, ляжеш,
Як годити все ж навчишся,
Тоді й ладен одружиться.
2019р
ID:
870226
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 01.04.2020 09:05:58
© дата внесення змiн: 13.09.2024 11:45:02
автор: Ніна Незламна
Вкажіть причину вашої скарги
|
