Тоді й ладен одружиться ( з гумором)

Гуля  пташка  на  просторі,
А  Грицько,  як  на  дозорі,
Почув    кроки  молодиці?
Поспішала  до  криниці.

Це  ж  Гануся,  його  люба?
Що  частенько  гладить  чуба?
Він  кохає,  був  зізнався,
Одружитись  зарікався.

Така  славна,чорноброва,
Дівка  –  мавка,  гонорова,
Ото  так,  вже  зачарує,
Що  Грицько,  навіть  не  чує.

Округ  неї,  півнем    бродить,
А  вона  за  носа  водить,
 Не  спішу,  я  до  заміжжя,
Бо  до  нього  треба  вміння.

Рушників  не  вишиваю,
 Хоч  й  сорочку,  гарну  маю,
Це  сусід  мій  подарував,
Як  вночі,  вчора  цілував.

Й  готувати  я  не  здатна,
Мати  каже,  не  придатна,
До  сім`ї,  хоча  й  доросла,
 Позира  на  нього  скоса.

Не  вгоджу,  мовить  свекрусі,
Три  сережки,  є  на  вусі,
Купа  фарби  на  обличчі,
Полюбляю  вечорниці.

Я  ж  красуня  -  цим  горджуся,
Причарую,  як  взуюсь  я,
 В  модні  капці  на  підборах,
Щоб  не  шастать  по  коморах.

І  ганчірок  не  носити,
Жага  квіточкою  жити,
 Не  люблю,  посуду  мити,
 Тож  чим  можу  догодити?

Грицько  наче  із  похмілля,
 Зрозумів,  яке  то  зілля,
Нащо  часто  частувала,
То  ж  напевно    чарувала.

 Як  до  дзеркало,  в  криниці,
Щічки  бач,  як  полуниці,
Нахилилась,  зчервоніла.
А  вода  в  криниці  чиста,
Ледь  помацала  намисто,
Розвернулась  дівка  –  краля,
А  Грицько,  мов  вже  мав  крила.

Така  щоб  і    не  варила?
Мені    треба,  щоб  все  вміла,
То  й  за  що,  її  кохати,
 Очутивсь,  аж  біля  хати.
 У  траві  ліг  і  говіє,
Та  й  про  себе,  тихо  мріє,
Покохатись  не  відкажеш,
Любиш  діло,  прийдеш,  ляжеш,
Як  годити  все  ж  навчишся,
Тоді  й  ладен  одружиться.

                                               2019р
                                     
     

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870226
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2020
автор: Ніна Незламна