Осіннє щастя--скромне та покірне,
У павутинні зміряних доріг.
За все сповна заплачено комірним,
І човен щогли зігнуті зберіг.
Осіннє щастя-- тихе та тверезе,
Усього встигло розпізнати суть,
І виболіли, зблякли антитези,
Дні котяться за днями, наче ртуть.
Осіннє щастя, мудро-ваговите,--
Розкошування спізнаним життям.
Всі горизонти начебто відкриті--
Незвичності спиняє відчуття.
Щодо "дЕнь кОтиться" - все ПРАВИЛЬНО. Це СПОНДЕЙ - віршована стопа у силабо-тонічній системі (при ямбах та хореях) зводиться до двох наголошених складів.
Valentyna_S відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Знаю, що правильно, але щоразу виправдовуватися немає сил. Дякую за підтримку
Хоч сама осінь й трохи сумна та в ній мабуть теж можна відчути щасстя! 
