Сльоза бренить,
в душі мовчання,..
Відлуння болю,
щем плачу.
Нестерпна туга і страждання.
Без звуку,
мов німий кричу.
Зігнуло горе,
тремтять коліна,
Нема думок,
лиш пустота...
Так мало прожила Аліна.
Згоріла швидко,
мов свіча.
Лишила маму, чоловіка, сина.
Підступна смерть
забрала в небуття.
Незрозуміло швидко
зникла десь людина.
Нам залишився
смуток й каяття...
