Я чую, як у тебе крапле дощ
Крізь сотні кілометрів, з-попід стріхи
Немов струною прорізає товщ
Із відстаней так методично й тихо
Бо кожна крапля в тім‘я б‘є нудьгу
Весняної відлиги ностальгію
І як би вітер жалісно не гув -
Я дочекаюсь, зможу, я зумію
Хіба лякає в березні мороз
Ту птаху, що із вирію зарано
В гніздо спішила, й золото мімоз
Не сприйняла серденьком за оману?
Нехай замерзла, бідна, все одно
Своєї пари віддано шукає
Отак і я чекання полотно
Коханням вірним на стрічки розкраю
Я чую, як у тебе крапле дощ
Гудками в слухавці, секундами напруги
Крізь шум шосе і крізь мовчання площ
Єдиним будеш. І ніколи другим.
Єдиним будеш. І ніколи другим. Несемо ці слова через життя.
Неначе все навколо застигає.
На паузу поклавши почуття...
Чи ж ні, горять, вулканом всередині
Розбризкуючи лаву із жалів.
Чи тихо сплять, щоб сонячної днини
Прокинутись з закоханих світів...
Ulcus відповів на коментар Квітка)), 13.04.2018 - 21:39
дякую
Сподобалось!
і 
