Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Луківська: Я душею вростаю… - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Тетяно Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна за розуміння,Ясене, рада Вам Фотиния, 13.04.2015 - 12:15
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мила Світланко, таки невимовна, бо щодня у Господа захисту прошу для хлопців і миру для всіх, а війна косить найкращих, як же витримати. Що сталося з людьми, для всіх же сонце світить, небо зоріє, а поміж йде знищення.Вже й слів , ні сліз немає, тільки душа кричить. Хочеться Господнього дива, аби прийшло примирення, дякую за розуміння, щиро рада тобі.Сади розцвітають, нехай перемагає весна, добро нам несе. Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна, Володимире, за підтримку Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Яноше, рада Вам Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
щиро вдячна, Ігоре, рада Вам леся квіт, 28.03.2015 - 23:03
Я душею вростаю у слово,Виплітаю рядки із надій… Мила, рідна земля колискова, Я схиляюся силі твоїй. Салтан Николай, 28.03.2015 - 16:35
Ваша робота відзеркалює почуття і настрій усієї України. Змушує ще раз повернутися і переглянути сутність громадянина, патріота і просто людини. І на превиликий жаль, не всі їм відповідають. Та хто зна в чому справжня причина цієї ситуації: адже правда і те, що нам доносять і те, що ми бачимо це різні речі. А правда залишиться за сімома замками ... та і знаття правди ще ніколи не приносило задоволення чи вирішення будь-яких проблем Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, все не просто,дякую, Салтане, за розмову Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже болить, Лано, дякую за розуміння Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Давно не чулися, дякую за зустріч |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||