Закритий світ став для любові,
Як роботи всі – без сердець,
Тепла немає вже у слові,
Воно – мов мертвий горобець.
А ранить так необережно,
Що світ всі втратить кольори,
Хоч досі я любив безмежно
Дивитись часто догори.
Любив веселку, дощ, пригоди,
Які втрачаю через гнів,
Поганої не знав погоди…
Я потребую теплих слів.
