Ти знов негадано вриваєшся в мій сон,
одним лиш поглядом пробуджуєш уяву.
Твої обійми - бажаний полон,
тож їм пручатися напевно буду мляво.
Хміліє розум навіть без вина,
я в насолоді проживаю кожен дотик.
Украдеш душу, випалиш до дна.
Твої обійми - ангельський наркотик.
І мимоволі я зловлю твій подих,
губами губ твоїх ледь доторкнусь.
Знов вир поривів сильних, ніжних, гордиих..
Як жаль, що скоро я проснусь.
