Який же теплий подих ранньої зорі
тут для життя потрібне світло і кохання.
І сонце тулиться до матінки землі,
а я тебе цілую ніжно , зрання.
Ударять в струни роси-скрипалі
і задзвенить із гомоном світання.
А я тебе обійму лагідно ввісні:
"поспи ще трішечки, моє кохання". 20,11,2012
