Я осідлаю місяць в небесах,
Накину зорям золоті вуздечка -
Вночі здолаю весь Чумацький Шлях
Дістанусь, люба, до твого сердечка.
Лиш не насуплюй брівки чарівні-
Сховай у віях гострі блискавиці,
Веселкою всміхнись в цю мить мені,
Розтань в обіймах, ніби ніч в зірницях.
І розмалюєм небо голубим,
Примхливі хмарки сонечком прикрасим.
Як добре все ж відчутись молодим!
Життя, спасибі! Ти таке прекрасне!
знаешь, Игоряш, многие смеются над словосочетанием "полёт души", но эти строки твоего стихотворения, так ярко и так характерно передают этот "полёт", что невозможно ими не восхищаться. Спасибо!
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Алечко, тобі! Як би то було добре скинути весь баласт непорозумінь, мізерної буденності і накопичених прикрощів - може і вправду злетіли б...
знаешь, Игоряш, многие смеются над словосочетанием "полёт души", но эти строки твоего стихотворения, так ярко и так характерно передают этот "полёт", что невозможно ими не восхищаться. Спасибо! 
в оцю нікудишню дощову погоду!!!!! Супер!!!! 
