У кожного є потаємні бажання,
Що пахнуть вином і шаленим коханням.
Мов дотик гарячий крізь темні світання,
Які ми ховаєм за словом останнім.
Комусь дуже хочеться бути слабкою,
Заснути у когось на теплім плечі.
Комусь – цілуватись до втрати покою,
І палко згорати у дикій ночі.
Ми вдень – наче киці, красиві й спокійні,
Тримаєм обличчя, осанку й баланс.
Та серце вночі – бурхливо-стихійне,
Йому недостатньо спокійності шанс.
Таємні бажання – не сором, не гріх,
Не вибух, не слабкість, не темна провина.
Це просто душа, що крізь втому і сміх
Шукає любові та свою людину.
І, може, найбільше щастя земне –
Не статус, не успіх, не виграні битви.
А мати когось, хто тебе обійме
Так сильно, що стихнуть постійні гонитви!
