Очі підніму на календар,
у віконці бачу двадцять сьоме
березня, і судячи з усього,
в нас сьогодні дата саме та.
Двадцять років тому в Трускавці
в перехрестя звились дві дороги,
стрілись наші очі, руки, ноги
двісті сорок тому місяців.
Вже тепер не зовсім молоді,
але знай, кохана моя, рідна,
і надалі ти моя Кіпріда,
найсолодша серед всіх плодів.
Грало для нас диско, грав і блюз,
там де плюс- десь поруч ходить мінус.
Та якщо і є підводні міни-
на поверхні я тебе люблю.
27.03.2026р.
