|
«Ти хто, чоловіче? Мій шлях заступив…
Мені незнайомий твій погляд.
Іди собі з миром й мене пропусти.
Незручно з тобою йти поряд,
Незручно і лячно. На схресті доріг
Хороші не кояться справи.
Туман вже лягає на кволий моріг,
Виходять насельники Нави*.
Якщо й ти один з них, тікай звідсіля,
Бо дзвін скоро ляже на сонні поля.»
«Не з Нави я, люба, хоч знаю туди
Найшвидші й найближчі дороги.
До мене ходи, це твій час назавжди
Залишити смертні розлоги.»
Ласкаво говорить і руки простяг.
«Іди, не вагайся же, люба.
Я твій провідник, у світах, мов у снах,
Не бійся, не жде тебе згуба.
Там трави ласкаві, прозорі струмки,
І сяйво зоріє зусюди.
Тебе там полишать погані думки,
Зустрінуть улюблені люди.»
«А мати? А се́стра? Вона ще мала.
Та й я не пожила ще досить...»
Горюча сльоза виднокрай залила,
А голос тремтливий ще просить:
«Позич мені, янголе, кілька хвилин.
Мені би скінчити роботу…
Сестричці в розраду на залишок днин
Я мо́танку зроблю. Їй вроду
Від себе залишу: цю стрічку в косі
І барви, що я вишивала
На чохлах сорочки. Щоб в рідній красі
Сестру мою милу плекала.»
І тінь відступила. Небога взяла
Мотати стрічками тканину.
Любов, і журбу, і іскринку тепла
Вложила у лялечку дивну.
За працею тихо співала пісні
Про долю, що ниткою в’ється,
Про серце дівоче, що в юній красі
Надією світлою б’ється…
А Смерть, зачарований співом сумним
І рухом, що руки творили,
Примруживсь, затих і застиг серед нив,
Мов камінь степної могили.
Ось мотанка-лялька… І часом шиття
Скінчилось, й навіки скінчилось життя.
Зненацька дівчина гукнула: «Тримай!»
Й гайнула у трави – лишень поминай.
Схопив Смерть ту ляльку, мов беркут зайча,
Бо тепла була й душу мала.
І він не жадав вже сердешне дівча -
Рука його здобич тримала.
Дівчина ж з туману почула: «Ступай,
Приймаю від тебе підміну.
Живи собі, любо, й здорова бувай
Допоки я знов тебе стріну.»
*Нава, Нав, Наво — на думку неоязичників, так званий «підземний світ», місце, куди людина потрапляє після смерті, і звідки повертається у Яв після переродження. (Вікіпедія)
ID:
1052026
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Фантастичний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Містико-езотерична лірика
дата надходження: 23.11.2025 20:52:15
© дата внесення змiн: 23.11.2025 20:52:15
автор: Емма Конвалiя
Вкажіть причину вашої скарги
|
