І тут усе не так, як у минулі дні.
Тепер вокзал стоїть майже порожній.
Не чути гамору , немає метушні
І радісного сміху, у цей час тривожний.
Жінки юрбляться на пероні. Молоді.
Вони зібрались тут неначе випадково.
Але, обпалені війною , їдуть від біди
Подалі, а куди - самім їм невідомо.
Отож, не дивно, що квітки в один кінець.
Не впевнені, що повернуться в свої хати
Бо чим жили, все обернулося внівець*.
На чужині їм іншу долю випало шукати.
В очах дівочих зблискують сльозинки.
Їм полишати Батьківщину вже за мить.
На жаль, роз’їдуться по світу українки.
Хай вам, дівчата, у майбутньому щастить!
24.09.2025р
*Обернутися внівець -
Стати непридатним для чого-небудь; зруйнуватися
