тобі здається, живеш вічно?
розплющи очі - подивися!
бо навіть в'яне літнє листя
і з неба пада знаки сніжно.
тобі здається, що мовчанням
ти проживеш життя солідно?
тоді скажи, невже негідно
співати жайвіру із рання?..
"і все так буде" - знов здається?
ну мало бути вже відомо,
що ти тут гість, хоч несвідомо,
і що даєш, те і вернеться...
здається, що живеш нормально?
ти ходиш в церкву, - несеш гроші.
і всі говорять, - "ти хороший"...
ех... пам'ятай, це все - буквально.
тобі здається, дуже зимно?
а ти зігрій найперше душу,
без нарікань, без гострих "мушу"
і не кажи, що все це дивно.
тобі здається, що не треба?
міняти все і бути іншим,
в чужих очах не стати гіршим,
а ти в яких очах для себе?...
і плаче з неба хтось так ніжно...
чому ж ти плачеш, як втрачаєш?
якщо ти любиш, то вже знаєш,
де є тепло́, коли так сніжно.
24.11.14 - 11:11, м. Тернопіль, вул. Вербицького.