Холодний вечір ніжним оксамитом
Торкається волосся і плечей.
Так непомітно пролетіло літо
Між світлом днів і мороком ночей.
В обіймах хаосу і руйнування
В мені не обірвалась тятива.
Давно забув тепло кохання,
Та келих віскі душу зігріва.
За мить окутає краса осіння,
Сухим листком впаде на самоті.
Я п'ю вогонь у склянці, мов спасіння,
Щоб не зостатись попелом в пітьмі.
22.08.2025