Душа, мов квітка - то цвіте, то в’яне,
То сонцем сяє, то сльозою стане.
Вона то злітає, мов зоря в блакить,
А то, мов крига, тихо зникає вмить.
Душа, мов вино - терпке й п’янке,
Гірке у спогадах, солодке й палке.
А то, мов десерт - крем-брюле уві сні,
Манить і дарує насолоду мені.
То вогнем палає та все спопеляє,
То, мов білий сніг, ніжно обіймає.
То ріка бурхлива - руйнує береги,
То струна тремтлива - пісня для душі.
У ній цілий світ - і любов, і тривога,
І світла надія, і терниста дорога.
І біль нестерпний, і молитва ніжна.
Вона - безкінечна, як далечінь вічна.
Вона - безмежна, як небеса,
Душа - це всесвіт, неймовірна краса.
У ній водоспади і тиха ріка,
І вічність безкрая, і мрія легка.
ID:
1045897
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 18.08.2025 00:55:33
© дата внесення змiн: 18.08.2025 00:55:33
автор: Олександріса
Вкажіть причину вашої скарги
|
