Ці рядки я написала, коли відчувала вплив слів оточення на мій настрій... булінг в школі, критика вдома... я моніторила приплив та відплив енергії після почутого, внаслідок цього творились ці думки:
можна словом втримати,
можна відпустити.
можна ним нагримати,
можна прихистити.
словом серце гріється,
словом - замерзає.
слово в душах сіється,
там і проростає.
словом можна вдарити
за свою свободу!
можна словом марити
і за ним - у воду!
cловом можна ранити,
можна ним зцілити.
можна з ним розтанути
і навіки жити.
можна словом віяти
в паруса любові.
пестити і вірити,
чудо є у слові.
можна і підняти
словом ніжним ласки,
за живе узяти
може слово-казка.
слів є так багато,
як зернят у житі.
але день - не свято,
коли словом вбиті.
слів є так багато,
як гілок в гаю.
то ж даруйте свято
і скажіть -
"люблю".
P.S.: 2005, с. Настасів Тернопільського району
