Коцюбою гнала жінка,
Свого чоловіка.
Сама тонка як тростина,
В нього синя пика.
Він з шинка приповз до хати,
Як той біс із лісу,
Та хотів в світлині спати,
П'яний той гульвіса.
Не зтерпіла того пані,
Тай ану ж сварити,
Взяла ще й пательню в руки,
Точно буде бити.
Чоловік свариться з жінкой,
То звичайна справа
Жінка ж лає чоловіка,
То вже для забави.
Жінка ж лає чоловіка,
То вже для забави.
Але ж розум краля мала,
Серце добре й миле,
Чоловіка покупала,
Й спати уложила.
А вночі до нього мила,
Мовби чарівниця,
Наче мавка та приплила,
У новій спідниці.
З ним,вона себе так вела,
Наче та левиця.
Чоловік відчув се левом,
З молодой царицей.
Чоловік свариться з жінкой,
То звичайна справа
Жінка ж лає чоловіка,
То вже для забави.
Жінка ж лає чоловіка,
То вже для забави.
Він підвівся дуже рано,
Все про ніч гадає,
Подивився вліво,вправо,
Жінки вже немає.
Як зайшла вона до хати,
Щось се посміхає.
Чоловік же винувато,
Очі все ховає.
Він до ній, пробач кохана,
То все біс проклятий!
Був я вчора трохи п'яний,
Якійсь біснуватий.
Вона йому підморгнула,
І сказала жінка,
То тепер ходити разом,
Будемо до шинка!
Чоловік свариться з жінкой,
То звичайна справа
Жінка ж лає чоловіка,
То вже для забави.
Жінка ж лає чоловіка,
То вже для забави.
Жінка ж лає чоловіка,
То вже для забави.
ID:
1044538
ТИП: Пісня
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Гумористичний
ВИД ТВОРУ: Пісня
ТЕМАТИКА: Любовна та інтимна лірика
дата надходження: 27.07.2025 19:23:45
© дата внесення змiн: 27.07.2025 19:23:45
автор: Валерій Лощицький
Вкажіть причину вашої скарги
|
Як гуляти, то удвох, най сердечка тьох та й тьох. Мабуть доля сюжет пише... 
