ми не вічно дихаємо тут,
ми не вічні гості на землі.
нам пізнати треба ту мету,
поки ще минають наші дні.
нам не завжди зрозуміти суть.
біжимо, не знаємо куди.
для чого ми створені, чому?
відповідь у небі променить?
ну скажіть, чому так часто ми
в темряві блукаємо самі?
світло – це є вічність доброти,
це є шлях рятунку для душі.
і який безмежний божий світ!
нам його ніколи не збагнуть.
то скажіть, чому ми на землі
хочемо до неба досягнуть?
ми, немов мурахи, є малі.
а роки проходять, наче мить.
стільки дій для тіла на землі...
тіло зникне, а душа злетить.
17/05/2011 (м. Тернопіль, гуртожиток ТНПУ №2)
