гра завершена між нами,
поспішила я словами.
надто швидко і відкрито
я розкрила все, що скрито.
ти помітив мабуть чорне,
надто з білим я моторна.
зупинилась домінанта,
доля — це не гра, константа.
бо кохання обирають,
а також іще шукають
серед поглядів мужчин
щоби був лише один.
поцілує щічки хватко,
і чоло неначе татко.
відгорне з волосся губи,
і почує стукіт в грудях.
а як стигне буря в ній,
то лиш серця вольний бій.
бо вона не хоче гри,
загляда увись, диви:
голуб і голубка там
щось воркують і крилам
дають волю у світи.
ну а ми?
а я?
а ти?
07/05/2020 (м. Тернопіль, вул. Бордуляка)
