Осіння мішанина
Та гуркіт за вікном.
Коли ж буде спокійно,
Та закінчиться шторм?
У блискітках все небо,
І ніч здається днем,
Бо знов палають нерви,
Та мозок наче джем.
Чи прийдемо до тями,
Чи вирва всіх на дно
Засмокче та затягне,
Де нескінченне зло
Живе собі віками?
Його б перемогти,
Одразу б наша пам'ять
Звільнила всі кутки.
Та це, мабуть, примара,
І знов, як вчора ллє
Шалена злива жаром,
Та попелом несе.
22.10.2026 21:51