Осіння мішанина

Осіння  мішанина  
Та  гуркіт  за  вікном.
Коли  ж  буде  спокійно,
Та  закінчиться  шторм?

У  блискітках  все  небо,
І  ніч  здається  днем,
Бо  знов  палають  нерви,
Та  мозок  наче  джем.

Чи  прийдемо  до  тями,
Чи  вирва  всіх  на  дно
Засмокче  та  затягне,
Де  нескінченне  зло

Живе  собі  віками?
Його  б  перемогти,
Одразу  б  наша  пам'ять  
Звільнила  всі  кутки.

Та  це,  мабуть,  примара,
І  знов,  як  вчора  ллє
Шалена  злива  жаром,
Та  попелом  несе.
22.10.2026                      21:51

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070943
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2026
автор: Talia