За гаєм зеленим виднілась долина,
А там походжала прекрасна дівчина ,
Гойдалися віти розкішні мов долі,
Розкидала нічка привабливі зорі.
А місяць галантний чекав наречену,
Ласкаво дивившись в травицю зелену,
А поряд красуня стояла й мовчала,
Мотиви та зорі в намисто збирала.
Ех, так неповторно розносились звуки,
Легенько, торкавши красуню за руки,
Охоплена квітом таким неймовірним
Де щастя іскрилось промінням привітним.
І сяяли зорі так дивно із неба ,
Яка неповторність, хоча і далека,
На плечі тендітні вже падали тіні
І тихо кружляли пелюсточки білі.
Жадані хвилини, зворушливі мрії
Несли всю красу, опускавшись на вії,
А десь у далі чути скрипки мотиви -
У тінях нічних так звучали красиво.
Спокійно і легко - в душі мила пісня
Елітно лунала грайливістю звісно,
Роман малювався чаруючим світом,
Цілунки лишало привабливе літо
І тихо під звуки всміхалися квіти.
Майстерна ,велика робота! 
Красиво! 
Мені здається навіть мелодійно! 
