Мені сьогодні сон наснився дивний,
Оголені дерева вже в квіту,
Романтикою ранок так чарівний
Оспівує небачену красу.
Загадка неповторна у природи
Успішно розмальовує життя,
Мелодія, відлуння, переходи
І все сприймає радісно душа.
Латаття на водоймищах чарує,
Ох, як прекрасне все-таки життя,
Роса на листі звабливо милує,
Осяяна в промінні почуття.
Замислилася трішки на хвилину,
Фантазія довершує весь стан,
А поряд у замріяній долині
Річки вкриває звабливий туман.
Байдарки потихеньку пропливають,
Окрилені лебідки на воді
Вітаються обіймами - зникають
У зарослях водоймищ в тишині.
Весна з зимою мило поєднались,
А завжди суперечки в них були,
Війнувши вітерцем вже залишались
Вагомості відчутні і смаки.
І сон так непомітно розчинився,
Коли ранкова стишилась хода,
Накидку із сніжиночок створивши,
Ох, як малює чарами зима.
Безмежно дякую, Ніночко, за коментар-насолоду та приємно, що змогла подарувати такі прекрасні емоції. Гарного Вам дня та сонячного настрою.
Завжди Вам рада.