Мабуть старію та не хочу,
Про себе тихо прошепочу,
Я люблю осінь, листопади,
Коли листочки у таночку,
Летять униз, як зорепади,
Вітрець заводить співаночку.
То колискова пісня ніжна,
У сповиточку задрімає,
Трава шовкова. Білосніжна,
Вуаль з морозцем накриває.
Така на вид й моя сивина,
В дзеркалі бачу. І з роками,
Біліє більше й не дивина ,
Хоч і втішаюсь, часом днями,
Та в душі холод, скоро зима.
Відкинь печаль, листя шурхоче,
Всміхнусь,- О осінь - тебе люблю!
Розповісти, певно щось хоче,
Розвеселить доленьку мою.
15.11.2020р
Ніночко, сивину зафарбуємо, в душі поселимо добро і будемо насолоджуватись осінніми днями!Дякую дуже-дуже за вітання з днем народження! Щастя Вам, міцного здоров"я, творчої наснаги і злетів!
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, дорогенька!Ми,як одна родина підтримаймо один одного,щоб у душі весна й було бажання писати й жити. Всього найкращого Вам!