Новоградцю з нагоди дня народження:
Виводь із стайні ти Пегаса,
Пора летіти до зірок,
Найвищої гори Парнаса, -
Кінь стер копита до дірок.
Йому у стайні не сидиться,
На волю проситься щодня.
А вже за ним не забариться:
Йому всі Музи є рідня.
Йому б розправити лиш крила,
Злетіти в небо, в височінь -
Дорога б іскрами іскрила
І понеслася б в далечінь.
А шлях той Музи б освітили
На небі сотнями би свіч.
Дорогу б Місяцю стелили
Мелодією в ясну ніч.
