Я спокійно жила —
Не стара, врівноважена пані.
Для краси і наснаги
Душевні писала віршІ.
І не знала тоді,
В глибині визріває кохання —
Не заради розваги,
А як вибух моєї душі!
Ця остання любов…
Може вирішив хтось посміятись,
Недоречно пославши
Мені оце пекло і рай?
Наче в юності знов,
У під’їздах чужих цілуватись
І за руки узявшись,
Щасливими буть через край!..
Ніла Волкова :: Безцінний дарунок
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567430
У під'їздах чужих цілуватися
в нашому віці...
Хтось напевно з усмішкою скаже:
— Упали в маразм!
Хай залишать при собі отой
провінційний сарказм,
Не усім молодим так таланить,
як сивій цій жінці.
Для кохання немає таких категорій
як вік,
Хай роки підраховують бабці,
котрим все не йметься,
Ну хіба має метрику
щиро кохаюче серце,
Чи сидить десь чиновник,
вести щоб рокам його лік?..
Хто зна? 