Я так люблю тебе, країно!
Твої ліси, зелені луки…
Та скільки ж може Україна
Гіркі витримувати муки?
Боїться мати за дитину…
Лякають звуками гармати.
- Йдіть геть, чорти! Лишіть країну!
ЛюдськЕ створіння ваша матір?
В раю зробили, кляті, пекло!
Війна усе життя ламає.
Потухло сонце! Все померкло.
Бажання дихати немає…
Куди не глянеш – все розбите!
Будинки, школа і садочок…
- Сховались всі маленькі діти?
Хтось не доплів з кульбаб віночок…
- Чия це лялька під парканом?
Встромила в небо оченята…
Десь там за знищеним фонтаном
Нявчить голодне кошенятко.
Що наробили лиходії?
Чому в мій світ прийшли й зламали?!
Так знайте - буде протидія!
Повітря здасться вам замало.
Згубити мріяли калину?
Подує вітер – зникне зграя!
Не посміхнеться смерть дитині!
Свобода в небо заспіває.
З війни повернуться синочки…
Спливуть часи ворожих кроків.
Ми відбудуємо садочки!
В міста і села прийде спокій.
08.09.2014 р.
Фото з інету.
