Чи бачив ти, як сонечко сідає!
Як у цей час навкруг все завмирає?
Промінням пещені весь день, поля та луки,
За ним росою плачуть, тужать від розлуки?
Квітки, стуливши пелюсточки, засинають.
В цю мить і солов’ї всі замовкають…
Усе із сонечком прощається до ранку.
І, навіть, чорний кіт на дерев’янім ґанку.
