Нічну сопілку слухай і мовчи,
Сьогодні ти мов самота пастелі,
Містерія незвіданих причин
У круговерті часу каруселі.
Мозаїка окреслених чудес :
Комах, дерев, клітинок шахівниці,
Де кожен хід, мов давній полонез,
Який в тобі завжди- мені лиш сниться,
Щоб ухопити радість відчуттів
Метких щурів, очікуючих ночі ,
В кімнатах, де павук кути заплів,
І спогади невпинно кровоточать…
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=CDuuyWjgGAc&list=PLshiZngETsZuEIptv4o0YCQOAmiBWVqCf&index=8
