Вона квіти вкладала в волосся,
І шукала себе між рядків.
Чи кохання чи може здалося?
Так її закрутило, мов у сні.
Ніжна сукня, букети у руки,
Мрії світлі, обличчя сумне.
В пам'ять знову минуле сплелося,
Що так болісно в грудях гуде.
Знов шукати себе поміж болю,
Вчитись жити, радіти життю.
Так, на жаль, в неї склалася доля,
Що в надії і у вічнім дощу...
