вперся в нічийну тінь
погляду гострий ніж
як би не було лінь
зашморг надії вріж
<
десь на узбіччі гри
там де немає грат
долу всі прапори
жодних координат
<
вчуся : слова пусті
масок лушпиння - ниць
постріли холості
в пащі сухих криниць
<
в черзі - живі мерці
бляклий неон в очах
йдуть по кістках жерців_
що як бур'ян стирчать...
<
за межові хрести
не заступай навгад
кислої жде роси
мар гефсиманський сад