quod erat demonstrandum



вперся  в  нічийну  тінь  
погляду  гострий  ніж
як  би  не  було  лінь
зашморг  надії  вріж
<
десь  на  узбіччі  гри
там  де  немає  грат
долу  всі  прапори
жодних  координат
<
вчуся  :  слова  пусті
масок  лушпиння  -  ниць
постріли  холості
в  пащі  сухих  криниць
<
в  черзі  -  живі    мерці
бляклий  неон  в  очах
йдуть  по  кістках  жерців_
що  як  бур'ян  стирчать...
<
за  межові  хрести
не  заступай  навгад
кислої  жде  роси
мар  гефсиманський  сад

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044609
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2025
автор: Ки Ба 1