http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443755
Люблю міжсезоння -не літо й не осінь ...
Щось, ніби портал у незнані світи ...
Уже журавлі на прощання голосять,
Та носять дерева зелені хустки ...
Ще вправно смичками орудує коник,
Напившись мелодій з п'янкоï роси,
Та місяць раніше вмикає свій вогник,
І зорями -снами для нас моросить ...
Люблю міжсезоння -як знак роздоріжжя,
Що думкою міряє стомлений шлях ...
Давно спочива обмолочене збіжжя,
Дріма короваєм пухким на столах ...
Люблю дивний настрій, що стиха підкрався
І вірші диктує все більше сумні ...
І вітер серпневий, що в травах кохався,
Тепер поцілунки приносить мені ...
В Ялте, городе сезонном, есть понятие "мёртвый сезон". Он наступает за бархатным. На самом деле он совсем не такой зловещий как название, а вполне себе уютный и красивый, тут как подойти... Мёртвый сезон в сердце - это похуже, но само слово "сезон" обнадёживает (что-то эфемерное) Межсезонье - более расплывчато и ассоциируется со словом "межа". Напмнила мой собственный виршик, я там не ставил акцентов на межсезонье, но так прозвучало... Я сейчас это понял.
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ну и где приглашение почитать?
Понравилась твоя мысль о мёртвом сезоне в сердце! Развить бы ....
Дійсно, це неповторної краси сезон, коли ще літо, але відчувається і початок осені...Жаль, що дощі перестали йти в таку пору, як це було раніше...
Гарно передали стан природи та душі...
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Надіє!!! Завжди приємні Ваші гостини!!!