Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Луківська: Не обгортайте душу самотою … - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Ганно, ![]() ![]() ![]() Крилата (Любов Пікас), 18.07.2013 - 20:07
Ще трохи Самоту цю потерпіть Й набравши сили, в три-шия женіть! ![]() (Я теж її хочу прогнати) ![]() Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так і буде, хіба ж ми не дівчата... ![]() ![]() ![]() ![]() Innessanew, 18.07.2013 - 15:29
Браво,Таню! Вірш вражає точністю образів, дуже майстерно - усе відчуваєш, коли прочитуєш... Але бажаю, аби було це лише у вірші, а у житті все буде лише навпаки: міцне коло вірних друзів, гаряча любов та кава!) ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Важко, Наталю, особливо непорозуміння, яке так заганяє в самотність, дякую за зустріч ![]() ![]() ![]() Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тимчасово... з повторами, Романе, дякую за розуміння ![]() ![]() ![]() ![]() Тетяна Мерега, 13.07.2013 - 23:15
Бажаю сервіз, заповнений гарячою кавою, яка не встигатиме холоднішати,в руках у друзів за цікавими розмовами ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Тетяна Горобець (MERSEDES), 13.07.2013 - 13:48
Такий щемний і пронизливий твір. Нехай самота не селиться у серці, а йде за гори спочивать... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Таню, за зустріч, десь літо тебе притиснуло, не знайти ![]() ![]() ![]() Lana P., 13.07.2013 - 12:43
P.S. Якщо ви бажаєте, щоб життя посміхалось вам, то подаруйте йому спочатку свій хороший настрій. ![]() Б. Спіноза ![]() ![]() ![]() Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щось ніяк не сміється, Лано, от і посумувала, розуміючи, що вибиратися потрібно поки можна...дякую за підтрмику і побажання ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Льорде, за підтримку, "вибиратись мушу"... ![]() ![]() ![]() Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() ![]() Салтан Николай, 12.07.2013 - 00:29
... але ж самота це не найгірше, що може бути у людині ... та й взагалі самота це щось придумане особисто людиною ... адже людина починає себе почувати самотньою тоді, коли її життя не схоже на попереднє - за активністю, насиченість, колом людей (в даному випадку однієї)... тому самотність це новий ступінь життя, який просто потрібно пережити ... ![]() ![]() ![]() ![]() Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Салтане, В цьому є сенс, адже порівняння і змінює наше ставлення до речей. Та самотність, це не просто певний стан, це і певне випробовування, і не всім під силу,ото ж такий ступінь пройти не просто, вдячна щиро за розмову. ![]() ![]() ![]() Надія Таршин, 11.07.2013 - 11:43
"Думок, що у мовчанні посивіли" - Таню, дуже гарно.Так щемко і пронизливо-відкрито. Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна, Надю, що завітала ![]() ![]() ![]() Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Таки ворог...Дякую за візит ![]() ![]() ![]() |
|
![]() |