«щось давно уже
ти не співав,
мій пташе….»
(Валя Савелюк)
А чи можна пишатися власним, важким довголіттям?
Під цвітінням бузку, як і завше, у нашім дворі
Спочиває сивенький дідусь, усміхаючись дітям,
І радіє своїй дев’яностій весняній порі.
Хоча цвіту квітневого бачив старенький немало,
Зморшкувате чоло все ще в подиві ходу весни.
Сірі очі горять! – хоч від старості трохи запали,
А від мудрості стали як срібно коштовні вони.
В тих запалих очах ностальгія така сумовита,
Тільки маски неспокою він на обличчя не вдів.
«Я, нажаль, не зустріну свого дев’яностого літа…
Та, на щастя, умру під буяння травневих садів.»
13.05.2012 р.
Вот ко мне товарищ один старший заезжал как-то... Посидели чуток, потом спрашиваю: Михалыч, а как там батя твой? (Я его раньше встречал на улице частенько). А он отвечает: " да ты, знаешь,... ничего. Там то и сё. А потом говорит : правда водку уже не пьёт... (??) Да... Перешёл на коньяк... Я спрашиваю: А сколько годков то уже бате? - 97 - отвечает!.. Во как! И я как помню - подвижный такой дедок и жизни радуется... За них, родимых
Мені дуже приємно. Просто люблю якісну літературу, добру і душевну поезію, і спілкування з розумними, адекватними, цікавими людьми. У Вас все це є. Думку таких людей цінуєш більше, ніж якихось "критиків", які відмічають лише погане, або не сприймають твори душею. Це ж не просто тексти. У них є власна душа.
Володимир Шевчук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Лине вдячністю від Вашої, як завше доброї людяної, поезії...
Володимир Шевчук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Іринко, Ваші добрі слова - це тепло, що зігріває я давно про себе постійно підмічаю, що добро - це також краса про Вас же скажу, що Ви красиві зовнішньо і внутрішньо дякую, що не оминули мене
Скільки тепла,доброзичливості і прихильності в цьому погляді!Дуже гарний,глибокий вірш.
Володимир Шевчук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам, люб"язна Ярославо мій герой начеб і вигаданий, а проте прообраз його з повним успіхом міг проживати в нашому Тернополі, відтак, його могли бачити й Ви
Володимир Шевчук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
не раз трапляється, що бачиш людину, якій під 100, а тепла і харизми від неї стільки, що хочеться єдиного: нехай живе ще стільки ж! Бажаю й Вам цього, та й кожному із нас