Любителям гумору
До схід сонця прокинулась нині бабця Ганя,
Почала збиратись в місто із самого рання.
Наварила діду супу, спекла бараболі,
Стала в сумку накладати моркви і квасолі,
Буряків і капустину, яєць три десятки…
Сумку в руку… Ні, не важко…Напишу для згадки,
Що купити в місті маю… Хустину, калоші,
Майонезу, пачку масла, олію хорошу…
Хвилин сорок… Бабця в місті, спродалась швиденько
І пройшлася між рядами, добре що близенько.
Вибрала собі хустину, дідові калоші,
Дуже довго вибирала, щоб були хороші.
Спакувала все у сумку, калоші не влазять.
Десь коробку візьміть, бабцю, добрі люди радять.
На станцію пошвеньдяла, бо ще була сила,
По дорозі разів зо три калоші губила.
Підійшла в кіоск аптечний пита чоловіка,
Чи не має бува часом коробки з під ліків.
Подивився чоловічок на бабцю й калоші,
З - під стола дістав коробку, дає бабці…Прошу.
Аптекар був із гумором, хоч уже й посИвів,
Дав коробку він бабусі з - під презервативів.
Спакувала ті калоші, шнурком обв’язала,
Сумку збоку, а коробку на руки поклала.
Зайшов хлопець у автобус, глипнув на бабусю,
А чи можна , він питає, я тут примощуся?
Зняла бабця свою сумку, кинула під ноги
Сідай синку, місця досить, поїдем в дорогу.
Прочитав, що на коробці написано зверху,
Ніби повна коробчина, набита доверху.
І цікавість розібрала хлопця молодого,
А ось це скажіть, бабусю, везете для кого?
Це дідові… Ще й пляшечка… Додому везтиму,
Хоч старий, та ще при силі, зчовгає за зиму.
