В хатині тиша. Пахне хмелем.
Підходить тісто - будуть пиріжки.
На припічку охайно-теплім
Давно живуть мальовані квітки.
Матуся в кружевній хустині
Виконує знайомий ритуал:
Підмісить тісто в мисці синій,
Подрібнить в ступочці старій мигдаль.
Вже скоро розпочнеться дійство:
Нагрілася духовка, аж, пашить.
Сформовані кульки із тіста,
Але матуся зовсім не спішить.
Повільно, ніжно, як дитину
Несе матуся до духовки лист.
І вже наповнює хатину
Духмяний запах, що лоскоче ніс.
Мені так часто сниться мама
В хустині кружевній, щока в муці.
...Вона онуків частувала
З ясною посмішкою на лиці.
як тужливо...
Мені так часто сниться мама
В хустині кружевній, щока в муці.
...Вона частенько частувала
Онуків, з посмішкою на лиці...
прочитавши такі рядочки не можна залишитись байдужим!!!
Радченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Віта. Це я вчора пекла пироги (молодший онук приболів, забажав пиріжків) і знову перед очима - мама. Мої діти дуже любили її пиріжки й торти.
