В хатині тиша. Пахне хмелем.
Підходить тісто - будуть пиріжки.
На припічку охайно-теплім
Давно живуть мальовані квітки.
Матуся в кружевній хустині
Виконує знайомий ритуал:
Підмісить тісто в мисці синій,
Подрібнить в ступочці старій мигдаль.
Вже скоро розпочнеться дійство:
Нагрілася духовка, аж, пашить.
Сформовані кульки із тіста,
Але матуся зовсім не спішить.
Повільно, ніжно, як дитину
Несе матуся до духовки лист.
І вже наповнює хатину
Духмяний запах, що лоскоче ніс.
Мені так часто сниться мама
В хустині кружевній, щока в муці.
...Вона онуків частувала
З ясною посмішкою на лиці.
А мені цей вірш нагадав матусин хліб та пиріжки з печі. Смачнішого не їла в житті. А ще обов'язково пряжене молоко, борщ та каша... Все з черені, та вмліле, та пахуче, та рум'яне... Дякую за хвилини спогадів
Радченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ааааа, аж запахло пиріжечками.)
Єдине - "кружевній"рос. слово наче, "мереживній" .
Радченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Юлечка, в англійській мові є таке поняття як "poetic license" - (поэтическая вольность), тобто - це право автора відходити від норм, граматики, тощо на користь ритму, римі, т.п.) Думаю, в цьому випадку все саме так! Ось я і скористалась такою "вольностью".
