|
- Що, Їване, як життє?
Давно м тє не видів.
- Та тако. З тої спеко́ти
Більше м в хаті нидів.
- Які нинька врожаЇ?
В полю щось вродило?
Як там збіжє? Щось зібров,
Чи Сонце спалило?
- Шо, Штефане, ти сказати?
Нє, нема чо нарікати
Трошка сє зібрало
Буде шинка й сало,
На черзі барабольки́,
Морква, бурак, фасольки,
Гарбузи і дині..,
Що ще тра людині?
- Помідори сего року
То вродилисє нівроку.
Вот на поли посадив
Не в'єзов, водов не лєв
Й вросли по півкилі
На природній силі.
Так, Їване, й між людьма
Чим більше трєсешсє,
Вважєти берешсє,
Лиґаєш піґу́лки
З шуфляди, з шкатулки,
Травиш тото тіло.
Й би не йшло, а сіло,
Лєгло, не робило,
Вагу лишну взєло...
Менше догоджєти
Й в слабости не жити.
- А що робиш з помідорів?
Як ти так вродили,
Тра ж довести до ладУ
Аби не зогнили.
- Троха квашу, мариную,
Тисну сік, сирі ладую.
Ліґуміну заварґаню,
Раду си даю, Штефаню.
В ліґуміну всьо кидаю,
Що си з полє пристараю.
На рондель волійки,
Цибулі, морквиці,
Перцю, помідорів,
Соли і водиці.
Накрив кришков, покипіло,
Можеш братисє за діло.
Атаміни споживати
Би в здоров'ю шкандиба́ти.
- Ая...Ая.
05.09.2026 р.
ID:
1068562
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 06.09.2026 20:37:33
© дата внесення змiн: 06.09.2026 20:40:14
автор: Олекса Терен
Вкажіть причину вашої скарги
|
