Я душу свою роздавав як шматками
Я серце своє не жалів в почуттях
І горло своє я зривав виривая
Коли обривався летів в забуття
Я долю свою як розстрільна команда
Не раз перевірив на міцність життя
А доля мені знову давала
і змогу і спробу почати з кінця
Усю на собі перевірив отруту
Я наче вогнем спалив всі роки
Я стільки разів помилявся без суму
От тільки помилки хіба це були ?
