Ч-ерез кладку стежечка у зелений гай,
А- в гаю галявина, незрівнянний рай.
Р-озгубили в юності ми свої слова
І- тепер признаємось, що любов жива.
В-ишито зірницями небо угорі,
Н-апророкували нам зустріч звіздарі,
А-дже доля звела нас волею творця,
З-ав»язала стрічкою душі і серця.
О-пустились сутінки низько до землі,
Р-озрізняє постаті місяць у імлі.
Я-к чекали, мріяли ми зустрітись знов
Н-ас на це побачення привела любов.
А- людські говорення ніби на суді, -
Н-у яке побачення, ви ж не молоді…
І- нехай базікає навкруги народ,
Ч-асом треба вижити і серед негод.
