Почуй, як важко дихає земля,
Бодай хворіє з то́го дня, повір,
Відколи перша хлинула війна,
І злобу стали сіяти вожді.
Земля жива, ось тільки-но біда,
Душа її не може зло терпіть,
Тому творця випрошує вона,
Усім прожити мирно, у єстві.
Зворушливо....щемні рядки Душі натхнння,серця трепіт... відчути біль,єство рідного краю...А зло несеться...продовжує про смерть шепіт...Хто все вгамує,чи Господь почує,той крик і плач на цей безжальний всесвіт...Душа благає, просить-ЗУПИНІТЬ!
liza Bird відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую п.Ніно за чудовий коментар і правильне сприйняття твору. Натхнення вам!
Посміхнули.
Земля нівкого просити не буде, у неї свої методи боротьби з паразитами вогонь та вода,людство не походить ні вогонь, ні воду, потопом всіх змиває як і не було, прилітають нові паразити-колоніалісти і все повторюється.
Почуй - це на майдан і співати 24 на 7, за це великий термін увязнення не дають та в червоний дім відправляють та ми всі давно в цьому дурдомі і так.
Творцю смішно, на живіт тримається, кучка гномів знищує знову велетнів.
liza Bird відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00