Могила гучних Героїв полум'ям віри пече...
Вона стала вічним дзвоном, який взиває живих
Бій поминути під Крутами. ...Наша слава і честь!
Незламна молодь, студенти - борці усі вольові.
...Навіяло снігу. Лиш дев'ята година ранку.
На гарних хлопцях благенькі гімназистські шинелі.
І маючи по три набої на душу й пораду,
На сніг лягли, хоч і стояли морози січневі.
Посунуло військо більшовицьке - темніше ночі.
Досвідчені бійці проти дітей! ...Дихала війна.
Зі зброєю в руках юні зустріли лави вовчі!
Без страху показали силу і відвагу сповна.
Десь п'ять годин без перестанку стримували солдат -
Червоних катів під градом куль і вибухів гранат.
Ніхто не кинув позиції і не думав втікать!
...НЕ відступали. Воля блиском сліпила не на жарт.
Загинули всі взагалі - сніг скривавив , мов плаха.
Стрільці встали на захист незалежної держави,
За волю своєї країни, щоб жити без страху!
Як далі розгорталась подія! Знову - розправи...
Могила Героїв мовить мовою цілих століть.
Тут скільки сили і хисту, а стільки - згустка тепла!
Живи за них Україно, світлом сіяй на весь світ.
Очима цвіти до людей, хоч у них розум заслаб.
