Ти — як світло над схилом пройшла,
Як у світанку полонить далечінь.
Так і твій погляд за схили заводить,
Немов серце вічно птахом кружить.
Ти пройшла — а я застиг.
Немов у вітрі,
Що мене захопив.
Ти пройшла — а я ж мовчу,
Як у ночі за вогником зірки лечу поглядом.
Тиша по сліду ходить,
Як туман — невидимий шовк.
Кожен крок — мене забирає.
Кожен погляд — втрачає сенс.
Ти пройшла — а я завмер,
Немов окомянів.
Ти пройшла — а я мовчу.
Звук кроків — як пісня ночі.
Світло в очах —то ніби
Вічність,
Що мене не хоче, чи не помічає.
Згасає
І живе в цій миті.
в цьому русі.
